Практично два тижні на заході Польщі, в місті Щецин, відбувалися урочисті святкування. 14-ий рік поспіль тут проходили Дні української культури

 

 

Місто слов’янської та німецької культур

 

Більшість заходів відбувалися у дворі мальовничого замку. На сцену виходили духовий оркестр та танцювальний колектив Луцького училища культури та мистецтв, вокально-інструментальний ансамбль «Дерево», тернопільський вокально-інструментальний ансамбль «Акорд», а також кілька фольклорних, рокових, джазових колективів з України. На виступи українських колективів зійшлося багато місцевих мешканців та гостей. Особливо зацікавлено спостерігали за виступами гостей зі Сходу німецькі туристи, екскурсійні групи яких приїздять кожного дня. Недаремно Щецин вважається містом, в якому об’єдналися дві культури, перетнулися головні шляхи. Протягом багатьох століть тут відбувалося взаємопроникнення слов’янської та німецької  культур. Недаремно Товариство українців у Щецині два роки тому створило у цьому місті Відкритий університет «На стику культур». За цей час тут постійно організовуються відкриті лекції відомих культурних, політичних та громадських діячів зі Сходу і Заходу, а також виставки, презентації книг. Найголовніша мета  створення такого університету – ознайомлення широкого кола громадськості із культурним доробком Польщі, України, Німеччини та інших держав. На зустрічах презентуються культурні досягнення у сфері літератури, музики, живопису, архітектури, релігії тощо.

 

Стародавню атмосферу українського середовища на Днях української культури у Щецині створювали виставки майстрів глиняного, вишиваного, склодувного та писанкарського мистецтва із Західної України. Гості свята з радістю приміряли український національний одяг, купували його для себе і своїх рідних. Практично усі дівчатка одягали українське намисто, а хлопчики грали на сопілках. Особливу увагу привертали майстер-класи, на яких українські майстри демонстрували як саме робляться скляні, гончарні шедеври, як створюються орнаменти на писанках і сорочках. Найбільш зацікавлені гості могли й самі спробувати долучитися до виробництва наших предків.

 

Особливо приємно було спостерігати за українцями, що вже у другому, а то й третьому поколінні проживають у Польщі. Їхні сім’ї власним життям відчули весь трагізм горезвісної переселенської акції «Вісла», коли комуністи СРСР та Польщі домовилися виривати людей із власних земель, виселивши за сотні кілометрів від рідної оселі. Тисячі українців опинилися на північних та західних землях Польщі. Однак переселенці прижилися. Попри розпорошеність по населених пунктах, вони своєю діяльністю, організованістю, усіма силами намагалися протистояти культурній, релігійній асиміляції. Живучи у мирі та злагоді із поляками та німцями, не забули, що вони – українці. Їхня любов до далекої рідної землі особливо безкорисна і щира. Українці в Польщі гуртувалися у спільні організації, товариства, видавали і продовжують видавати україномовні видання, вивчають українську мову, культуру, вшановують рідні звичаї. На свято з’їхалися гості із Вроцлвава, Гданська, Варшави, Познаня, Колобжегу,  Старграду, Зеленої Гури та інших міст.

 

Загалом, Щецин – багатонаціональне місто.  Тут, окрім українського товариства, існують також офіційні національні організації німців, данців, латишів, росіян, євреїв та багатьох інших національностей. У 2010 році конференцію національних меншин Щецина вже вдруге організовуватиме Товариство українців. Мабуть, тому, що є найбільш дієвим, причому ініціативи йдуть від однієї надзвичайно енергійної людини – українця Івана Сирника.

 

 

 

Щецин і Луцьк стали ближчими

 

Святкові урочистості з нагоді Днів української культури супроводжувала також перша міжнародна науково-практична конференція для вчителів української мови та літератури у Польщі. На ній обговорювався стан і потреби української освіти у Польщі. Особлива дискусія розгорілася навколо опрацювання і видання нової програми і підручників згідно з новими стандартами, які існують у Польщі. Загалом, у Польщі є близько півтисячі вчителів української мови та літератури. Хоч далеко не всі з’їхалися на конференцію, однак обговорення  на конференції та подальше вирішення проблем допоможе усім.

 

Напередодні відкриття конференції було підписано договір про співпрацю між Товариством українців у Щецині (голова – Іван Сирник) та Волинським національним університетом ім. Лесі Українки (ректор – Ігор Коцан). В рамках співпраці українці зі Щецина та навколишніх міст матимуть можливість, дехто вперше, відвідати Україну. У відповідь луцькі студенти матимуть можливість поїхати у літню школу до Щецина. Окрім обміну студентами, було домовлено про спільні наукові та культурні заходи, обмін науково-методичною літературою тощо.

 

Артисти і майстри з Луцька, Львова, Києва, попри обмаль часу на відпочинок, усе ж встигли відвідати найголовніші культурні місця Щецина. Хоч старих будинків у автентичному вигляді майже не лишилося, практично вся архітектура, знищена німцями під час Великої вітчизняної війни, відбудована. Найцікавіші місця знаходяться у центрі міста. Їх можна обійти завдяки «червоному шляху»: на тротуарах є червона лінія, яка показує куди іти, щоб побачити найважливіше. Довжина маршруту більше 7 км, йдучи  яким можна побачити Берлінський залізничний вокзал (ХІХ ст.), фрагмент оборонного валу із часів Середньовіччя, костел Яна Євангеліста, довгий міст, міська ратуша у готичному стилі, Замок поморських князів (у замковому комплексі є оперна зала, музей, галереї, розміщуються установи місцевої влади), будинок, у якому народилася цариця Катерина ІІ, музей морського транспорту, багато палаців, костелів, пам’ятників. У місті є Смарагдове озеро, багато парків.

 

Віктор Яручик

 

 

 

Довідка

 

Щецин – місто на північному заході Польщі, столиця Західно-Поморського воєводства. Населення 411 тис. Сьоме за величиною місто у Польщі. У місті є порт із виходом до Балтійського моря (65 км до моря). Щецин – центр нафтохімічної та машинобудівної промисловості. Біля Щецина є аеродром Голєнув.