Щецинські любителі музики з нетерпінням чекали на концерт оркестру „Крешендо” – уже другий у цьому місті. На цей раз виступ відбувався в залі філармонії (яка розташована в будинку Міської ради Щецина – незабаром буде побудоване окреме приміщення, в іншому місці). Вечір 2 червня був дуже негарним із огляду на погоду, дощ і холод, але в залі відчувалось гарячу атмосферу: усі місця зайняті, серед публіки люди різних національностей (українці, поляки, греки, вірмени, іспанці), очікування чогось небуденного (адже це мало бути завершення XVII Дні української культури у Щецині). Концерт був поділений на декілька частин. Спочатку „Крешендо” зіграло концерт Дмитра Бортнянського (сольну партію виконала на бандурі Ганна Ніжегородова) і світову класику (твори Дж. Верді, І. Кальмана, Дж. Россіні). Коли Олександр Форкушак (баритон) і Тамара Ходакова (сопрано) співали „Ombra mai fu” Ґ. Ф. Генделя та „Ave Maria” Дж. Каччіні (напсравді ж автором був В. Вавілов), публіка просто плакала (!)

. Краса голосів і звучання інструментів причаровували надалі – у наступній частині концерту прозвучала українська музика. Виконавці додавали після кожного оголошеного твору короткі пісні, найчастіше жартівливого характеру – ніби спеціальний подарунок для слухачів, які весь час бурхиво оплескували музикантів із України, іноді навіть перед закінченням творів. Особливо зумів оволодіти авдиторією Роман Шнуренко (тенор), за допомогою музичного гумору постійно захоплюючи публіку. У другій половині концерту виконувалась виключно інструментальна музика, також сучасна; Святослав Кондратів відрекомендовував чергових членів оркестру під час власного твору „Джаз-Веснянка”. Люди не хотіли пускати „Крешендо” зі сцени, саме тому все тривало цілі дві години, замість запланованих 90 хвилин.Прекрасний звук, ідеальне порозуміння між собою та з залом, радість на обличчях – усі ці речі „Крешендо” подарувало того вечора щецинянам. Молодих українських музикантів об’єднує бажання грати гарні мелодії, давати людям своє мистецтво, користуватися своїми талантами, просто творити музику – вони радіють цим, щó роблять, це з них випливає невимушено, абсолютно природнім способом: так є в світі з кожним добром, позаяк головним завданням „Крешендо” є давати іншим добро. І саме це всі вони мають виписане на лицях, і відчувається це з кожної ноти, що її грає єдиний такого роду у світі оркестр Святослава Кондратіва...